Документ, що дає право людині на перетин тих чи інших меж. Як правило під візою розуміється
фактичний дозвіл іноземцю перебувати на територію іншої держави. Однак існують також
«Виїзні» візи, що дають право на виїзд з країни. Візи конкретної країни дає, як правило, консульство
або посольство країни в іншій країні. Іноді цим питанням можуть також займатися акредитовані візові центри.
В СРСР і Росії візи видавали ВВІРи – відділи віз і реєстрації (іноземців).

Міграційний контроль,
як правило, між країнами, які уклали між собою угоду про безвізовий режим, не відміняється.
Контроль відсутній тільки між країнами, які складаються в візових союзах (наприклад, Росія і Білорусія або
країни Шенгенської зони). Імміграційний контроль в багатьох країнах може заборонити в’їзд власникові дійсної
візи в разі порушення ним умов отримання візи, порушення законодавства країни, в яку він в’їжджає,
або в разі, якщо є сумніви в цілі його поїздки. Громадяни Європейського Союзу мають право пересуватися всередині ЄС в безвізовому режимі. Громадяни США,
Ізраїлю і України мають право перетинати кордони Шенгенської зони і деяких інших країн без візи.